Хочу наркоту Саранск КОКАИН Амфетамин Бошки Шишки Метамфетамин Меф мяу мяу

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Как я купил амфетамин и писал диплом

Окей, народ, сегодня я расскажу вам историю, как я купил закладки, на расслабоне написал свой диплом и почти стал импостером в мире наркоманов. Так что, садитесь поближе, закуривайте свою дурь и готовьтесь к трипчику в мою жизнь.

Все началось, когда я понял, что мне нужно что-то сильное, чтобы справиться с нервами и стрессом, которые возникли в процессе написания дипломной работы. Мне было нужно что-то, что даст мне энергию и мотивацию, чтобы развести на базар с этим дипломным проектом.

Я решил обратиться к своим наркоманским друзьям, которые всегда были в курсе новых закладок и наобещали мне кайфа. Они сказали, что у них есть амфетамин, который поможет мне сосредоточиться и дать максимум себя. Ну что ж, я был готов попробовать.

И вот однажды, после университета, я отправился к ним в гости. Мы развели на базар и они рассказали мне, как правильно принимать эту дурь. "Тебе нужно начать с небольшой дозы, чтобы почувствовать эффект, но не переборщить", - сказал один из них.

Я:	Понятно. И сколько эшки мне нужно?
Друг:	Ну, начни с половины таблетки. Это должно быть достаточно для первого раза.
Я:	Ладно, давайте начнем.

Итак, я взял половину таблетки амфетамина и пополз к своему компьютеру, чтобы приступить к работе. Сразу же я почувствовал, как энергия начала заполнять мое тело, и мой мозг стал разговаривать на разные темы одновременно.

Время пролетело незаметно, и я погрузился в процесс писания своего диплома. С каждой минутой я чувствовал, как мои идеи становятся более проникновенными, а слова текут от меня, как из ручья.

"Эй, парень, что ты там пишешь?"

"Дипломную работу", - отвечаю я.

"На айфоне?"

"Нет, на компьютере. Почему ты спрашиваешь?"

"Да просто, я уже год пишу свою и все еще на отметку 10 не дотягиваю."

"Ну, может, это из-за того, что ты все время на расслабоне сидишь?"

"Ладно, ладно, не переключайся, продолжай писать свой диплом", - сказал он и ушел.

И так, я продолжал писать свой диплом, испытывая мощный кайф от каждого написанного предложения. Мои мысли стали более остроумными, и я просто летал по клавиатуре. Я почувствовал себя истинным гением слова.

Однако, по мере того, как время шло, эффект от амфетамина начал спадать. Я чувствовал усталость и шатался от недостатка сна. Мне было нужно еще одну дозу, чтобы закончить свою работу.

Я вернулся к своим друзьям, и они продали мне еще закладок. Я принял ешку и снова погрузился в мир своей дипломной работы. Но на этот раз эффект был не таким мощным, и я почувствовал, что что-то не так.

"М-м-м, что это за дурь?", - спросил я своего друга.

"Ну, это новые закладки, которые мы купили. Они должны были стать лучше, но, видимо, это не сработало", - ответил он.

Я понял, что я был разведен на базар и что эта ешка была никуда не годной. Я стал импостером в мире наркоманов, и это меня разочаровало.

Так что, друзья, помните, что наркотики - это всегда риск, и они не всегда приносят кайф.

И в конце концов, я все-таки закончил свой диплом, но, честно говоря, я не совсем помню, как это произошло. Видимо, это был настоящий трипчик в мир амфетамина.